У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво змінити ситуацію із забезпеченням української армії наземними роботизованими комплексами. Документ передбачає звільнення від податку на додану вартість операцій із постачання наземних безпілотних систем для потреб оборони. Ініціатори законопроєкту заявляють: через втрату податкових пільг на початку 2026 року виробники НРК опинилися у критичній ситуації, а частина контрактів для фронту фактично була заблокована.
Про реєстрацію законопроєкту повідомили голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев та заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко.
Йдеться про законопроєкт №15259 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із постачання наземних роботизованих комплексів», зареєстрований у Верховній Раді 19 травня 2026 року.
За словами Тетяни Ніколаєнко, проблема виникла після того, як виробники наземних роботизованих комплексів фактично втратили право на податкові пільги, які раніше діяли через норми щодо електромобілів. У результаті оборонні підприємства зіткнулися з різким подорожчанням продукції, а вже підписані контракти почали «зависати».
«Військові опинилися без потрібної техніки і збирали зі спалених ворогом решток нові НРК», — зазначила Ніколаєнко.
Новий законопроєкт має повернути пільговий режим для наземних роботизованих систем, які використовують Сили оборони України. Згідно з текстом документа, від ПДВ пропонують звільнити операції з постачання наземних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90 та 93 згідно з УКТ ЗЕД.
Водночас пільга не буде автоматично поширюватися на всі товари цих категорій. Законопроєкт передбачає чіткі умови застосування звільнення від ПДВ. По-перше, постачання має здійснюватися в межах державних оборонних контрактів. По-друге, кінцевими отримувачами техніки повинні бути Збройні сили України, Міністерство оборони, інші військові формування, правоохоронні органи або підприємства, які виконують державні оборонні замовлення.
Фактично йдеться про спробу держави оперативно підтримати один із найбільш перспективних напрямків української оборонної індустрії. Наземні роботизовані комплекси останнім часом дедалі активніше використовуються на фронті для евакуації поранених, логістики, розмінування, доставки боєкомплекту та штурмових операцій.
Після масштабного розвитку безпілотної авіації саме НРК стали новим пріоритетом для українського військово-промислового комплексу. За даними Міноборони, у 2025–2026 роках десятки українських компаній почали виробляти власні наземні платформи різного типу — від компактних логістичних роботів до ударних комплексів із кулеметним або гранатометним озброєнням.
Однак галузь зіткнулася з низкою проблем. Однією з ключових стала саме податкова невизначеність. Представники оборонної індустрії неодноразово заявляли, що після втрати ПДВ-пільг вартість окремих роботизованих систем зросла настільки, що деякі закупівлі стали економічно невигідними для держави.
У Раді зброярів раніше наголошували: без оперативного втручання парламенту Україна ризикувала втратити частину виробничих потужностей у сфері наземної робототехніки. Саме тому виробники наполягали на окремому законодавчому врегулюванні питання.
Данило Гетманцев підтвердив, що законопроєкт уже зареєстровано у парламенті, а його ухвалення дозволить усунути правову прогалину, через яку оборонні підприємства втратили пільговий режим.
На тлі війни та постійного дефіциту ресурсів розвиток роботизованих систем для фронту стає одним із ключових елементів сучасної оборонної стратегії України. Українські військові дедалі частіше використовують роботизовані платформи для виконання завдань у найнебезпечніших зонах, де ризик для особового складу є надто високим.
Експерти оборонної галузі зазначають, що розвиток НРК дозволяє частково компенсувати нестачу людей на фронті та мінімізувати втрати серед військовослужбовців. Крім того, Україна поступово перетворюється на один із головних світових майданчиків для випробування та розвитку військової робототехніки в реальних бойових умовах.
Поки що законопроєкт лише зареєстрований і має пройти профільний комітет та голосування у сесійній залі. Водночас автори ініціативи сподіваються, що парламент підтримає документ максимально швидко, оскільки питання напряму пов’язане із забезпеченням фронту технікою.
Нагадаємо, 14 травня Верховна Рада також підтримала у першому читанні законопроєкт про цільове використання військового збору. Документ передбачає спрямування цих коштів виключно на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
