Росія змінила пріоритети своєї наступальної кампанії на Донеччині та після невдалої спроби прориву в напрямку Слов’янська зосередила основні зусилля на захопленні Костянтинівки. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW), який описує перегрупування російських військ і зміну оперативних цілей на цьому напрямку.
Аналітики зазначають, що російське командування фактично скоригувало плани весняно-літньої наступальної кампанії 2026 року, визначивши Костянтинівку ключовою ціллю на Донеччині. Це місто розглядається як важливий вузол у системі української оборони, зокрема через його транспортне значення та розташування в межах так званого “укріпленого поясу” регіону.
За даними ISW, російська армія перекинула на цей напрямок значні сили, сформувавши багатокомпонентне угруповання, до складу якого входять елементи одразу кількох загальновійськових армій. Йдеться про спробу створення концентрованого ударного кулака для поступового просування в міській агломерації та навколишніх населених пунктах.
Український військовий спостерігач Костянтин Машовець, на якого посилається ISW, повідомив, що штурмові дії на Костянтинівському напрямку здійснюють дві великі тактичні групи противника, умовно позначені як “Бахмут” і “Дзержинськ” (Торецьк). За його оцінками, передові підрозділи цих угруповань перебувають на відстані приблизно двох кілометрів один від одного, що свідчить про поступове стискання фронту навколо міста.
Тактична група “Бахмут”, за даними спостережень, просунулася від району Ступочок у напрямку Новодмитрівки та частково закріпилася в її південній частині. Крім того, російські підрозділи змогли зайти в північно-східні райони Костянтинівки та розширити зону контролю вздовж траси Т-0504 Покровськ — Бахмут, наблизившись до залізничної інфраструктури міста.
Паралельно угруповання “Дзержинськ” діяло з боку Іллінівки, намагаючись охопити місто з західного та південно-західного напрямків. За оцінками аналітиків, цій групі вдалося здійснити тактичне просування в окремих секторах західної частини Костянтинівки, що створює ризик подальшого розширення зони бойових дій у міській забудові.
Водночас, як зазначає ISW, російським військам поки що не вдалося встановити контроль над ключовими транспортними вузлами міста. Зокрема, залишається під українським контролем залізнична станція “Костянтинівка”, яка має важливе значення для логістики та пересування в регіоні.
Українські сили, за інформацією аналітиків, також проводили локальні контрдії, спрямовані на стримування просування противника. Зокрема, повідомляється про зачистку окремих ділянок у районі Довгої Балки на південний захід від міста, де діяли російські диверсійно-розвідувальні групи. Це свідчить про збереження активної боротьби за контроль над підступами до Костянтинівки.
Інститут вивчення війни підкреслює, що російська армія, ймовірно, продовжить спроби проникнення вглиб міста та закріплення в окремих районах протягом літньої кампанії. Однак аналітики наголошують, що навіть у разі тактичних просувань такі дії можуть супроводжуватися надзвичайно високими втратами та не гарантують досягнення оперативного прориву на рівні всього укріпленого району.
Фактично, за оцінками ISW, Росія намагається реалізувати поступову тактику “тиску і просочування”, коли замість швидкого прориву застосовується методичне витіснення українських сил із позицій шляхом постійних штурмів і локальних атак. Проте ефективність цієї стратегії значною мірою залежить від ресурсів, які Росія змушена витрачати на утримання темпу наступу.
Водночас українське військове керівництво неодноразово заявляло, що Сили оборони утримують ключові рубежі та завдають противнику значних втрат під час спроб штурмів. У Генштабі ЗСУ підкреслюють, що ситуація на Донеччині залишається складною, але контроль над критично важливими напрямками зберігається.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що найближчі місяці можуть стати визначальними для перебігу війни, оскільки результат бойових дій на ключових напрямках безпосередньо впливатиме як на військову, так і на дипломатичну ситуацію навколо України.
Таким чином, ситуація навколо Костянтинівки, за оцінками ISW, стає одним із центральних елементів російської літньої кампанії на Донеччині, де триває інтенсивне протистояння без ознак швидкого оперативного прориву з боку РФ, але з високою інтенсивністю бойових дій та постійною ескалацією на локальному рівні.
