Росія готує нову хвилю дронового терору: під прицілом АЗС, автобуси та цивільні авто — ГУР

Російське військове командування віддало наказ посилити удари безпілотниками по автозаправних станціях, цивільному транспорту та іншій інфраструктурі у прифронтових і прикордонних районах України. Про нову загрозу повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, закликавши жителів небезпечних регіонів не ігнорувати повітряні тривоги та максимально обмежувати перебування поблизу потенційних цілей.

За інформацією української воєнної розвідки, російські підрозділи отримали вказівку активніше атакувати заправки, вантажівки, автобуси та легкові автомобілі. Йдеться не лише про транспорт, який може використовуватися військовими, а про фактичне розширення кампанії терору проти цивільного населення. Особливо високою залишається небезпека у населених пунктах, розташованих поблизу лінії фронту та російського кордону.

Безпосередніми виконавцями наказу, за даними ГУР, визначили російський центр перспективних безпілотних технологій «Рубікон», а також операторів дронів зі складу лінійних підрозділів окупаційної армії. Удари мають здійснюватися безпілотниками, якими пілоти можуть керувати в режимі реального часу та перенаправляти їх уже після виявлення конкретної цілі.

У переліку систем, які росіяни планують застосовувати для таких атак, розвідка назвала дрони «Молнія-1» і «Молнія-2», модифікації «Герань-сікер» та «Гербера-сікер», баражуючий боєприпас «Ланцет», безпілотник V2U та інші подібні апарати. Частина таких дронів оснащується камерами та системами наведення, які дозволяють оператору шукати автомобілі, коригувати траєкторію польоту та намагатися завдати точкового удару.

Саме ця особливість робить загрозу особливо серйозною для цивільного транспорту. На відміну від масованих атак далекобійними дронами по заздалегідь визначених координатах, керовані апарати можуть тривалий час перебувати в повітрі, вести пошук цілі вздовж доріг і переслідувати окремі автомобілі.

Найвищий ризик стосується Сумської, Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської та Чернігівської областей, а також окремих районів інших регіонів, які розташовані неподалік від кордону або потрапляють у радіус дії російських тактичних безпілотників. Водночас ГУР не публікувало закритого або вичерпного переліку конкретних районів, тому твердження про безпеку інших територій було б передчасним.

Українська розвідка також звернула увагу на низький рівень підготовки частини російських операторів. Через помилки в орієнтуванні та ідентифікації цілей окупанти періодично атакують власний транспорт і військовослужбовців.

Один із таких випадків стався поблизу населеного пункту Глушкове в Курській області Росії. За даними ГУР, оператори 1427-го мотострілецького полку втратили орієнтування та навели дрон «Молнія-2» на цивільний автомобіль УАЗ, відомий як «Буханка». Безпілотник не влучив безпосередньо в машину та вибухнув приблизно за десять метрів від неї.

Інший інцидент зафіксували на Запорізькому напрямку. Там російські оператори помилково вдарили по пікапу, в якому перебували військовослужбовці окупаційної армії. У розвідці назвали цей випадок черговим проявом так званого дружнього вогню.

Водночас у ГУР застерігають, що окремі атаки на території самої Росії можуть бути не випадковістю. Українська розвідка допускає, що російські спецслужби іноді навмисно організовують або інформаційно перекручують такі інциденти, щоб звинуватити Україну, посилити антиукраїнську пропаганду та виправдати подальшу ескалацію.

Повідомлення ГУР з’явилося на тлі посилення заходів безпеки навколо українських автозаправних станцій. Після російських атак на паливну інфраструктуру влада Коростенського району Житомирської області заборонила роботу всіх АЗС під час повітряної тривоги. Працівники й відвідувачі повинні залишати територію станцій та переходити до укриттів або інших безпечних місць. Голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко пояснив рішення підвищеною загрозою для цивільного населення після ударів по паливних об’єктах на півночі області.

Особливий режим роботи раніше запровадила й мережа WOG. Із 1 липня обмеження діють на заправних комплексах у Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях, а також на частині станцій у Полтавській області. У цих регіонах окремі АЗК не працюють із 21:00 до 07:00, уночі вимикають зовнішнє освітлення, а під час повітряної тривоги припиняють відпуск пального, зокрема через дистанційний сервіс.

У компанії також рекомендували водіям не залишати автомобілі та не планувати нічні стоянки великогабаритного транспорту поруч із заправками. Це пов’язано з тим, що скупчення машин, цистерни з пальним і добре помітне освітлення можуть збільшувати ризики під час російських атак.

Окрему небезпеку становлять вантажівки та автобуси на відкритих ділянках доріг. У прифронтових районах водіям радять за можливості не зупинятися надовго на узбіччях, уникати скупчень транспорту та стежити за повідомленнями місцевих військових адміністрацій. Під час оголошення повітряної тривоги необхідно припинити рух, якщо це можна зробити безпечно, залишити автомобіль і пройти до найближчого укриття.

У разі появи дрона над дорогою не варто залишатися всередині машини або намагатися знімати безпілотник на телефон. Автомобіль є помітною ціллю, а вибух навіть за кілька метрів може спричинити тяжкі поранення уламками та ударною хвилею. Потрібно відійти від транспорту, сховатися за міцною перешкодою або в заглибленні місцевості та повідомити про побачене військовим чи правоохоронцям, не публікуючи точне місце роботи українських сил у соцмережах.

У ГУР наголошують, що наказ російського командування створює реальну та безпосередню загрозу цивільному населенню. Цілеспрямовані атаки на автобуси, легковики, вантажний транспорт і заправки можуть мати не лише людські жертви, а й ширші наслідки — перебої з постачанням пального, ускладнення евакуації, доставки гуманітарної допомоги та роботи екстрених служб.

Офіційно підтверджена інформація наразі свідчить саме про намір Росії активізувати дронові удари по транспортній і паливній інфраструктурі. Точні строки, масштаби кампанії та перелік конкретних населених пунктів розвідка не розкриває. Тому жителям прифронтових і прикордонних громад рекомендують сприймати попередження серйозно, стежити за офіційними повідомленнями та не ігнорувати сигнали небезпеки.

Вам також може сподобатися