Жителі тимчасово окупованих Олешок Херсонської області, яких вдалося евакуювати під час гуманітарного перемир’я, розповіли про пережите за роки російської окупації. Люди виживали без належного харчування, опалення та медичної допомоги, мешкали у зруйнованих будинках і ризикували життям, намагаючись знайти їжу. Для багатьох евакуація стала першою можливістю побачити рідних після кількох років розлуки.
Про це повідомляє «Ненька інфо» з посиланням на репортаж німецького видання BILD, журналісти якого поспілкувалися з людьми після їхнього прибуття на підконтрольну Україні територію.
«Залишилося тільки трохи зерна»: історія 90-річної Світлани
Однією з евакуйованих стала 90-річна Світлана Василівна, яка прожила в Олешках 64 роки. Після початку російської окупації жінка майже перестала виходити з дому, а її житло поступово руйнувалося.
У 2023 році під час масштабного затоплення перший поверх будинку опинився під водою. Згодом другий поверх згорів.
Спочатку виживати допомагали місцева церква та невелике господарство. Жінка тримала курей, однак після обстрілу, який зруйнував паркан, тварин розтягнули собаки.
Наприкінці 2025 року ситуація з продуктами стала критичною. За словами пенсіонерки, у неї практично нічого не залишилося, крім невеликого запасу зерна.
Світлана розповіла журналістам, що змушена була харчуватися ним настільки довго, що зрештою вже не могла його їсти.
На момент евакуації жінка важила лише 55 кілограмів.
У її будинку були вибиті вікна, пошкоджені труби, не працювало опалення, а значна частина приміщень вигоріла.
Пенсіонерка зізналася, що найбільше страждала від холоду, самотності та постійного страху. Тепер вона радіє можливості перебувати на підконтрольній Україні території.
Пішли шукати їжу та підірвалися на міні
Ще одну історію журналістам розповів 66-річний Володимир Золакі.
Через нестачу продуктів чоловік разом із трьома жінками вирушив до сусіднього населеного пункту в пошуках їжі.
Дорогою група натрапила на міну. Унаслідок вибуху всі троє жінок отримали тяжкі поранення, а самого Володимира поранило в ноги.
Попри власні травми, чоловік зміг допомогти постраждалим і доправити їх до лікарні.
Однак через тяжкість поранень жінки не змогли взяти участь у подальшій евакуації.
Ця історія демонструє, наскільки небезпечним було навіть звичайне пересування між населеними пунктами.
Дороги навколо Олешок залишалися замінованими, а мешканці, які не мали запасів продовольства, змушені були ризикувати життям, щоб дістати найнеобхідніше.
«Хочу дожити до того дня, коли Олешки будуть вільними»
70-річна Людмила Озелова також вирішила залишити окуповане місто, попри побоювання щодо маршруту евакуації.
За її словами, деякі знайомі лякали її тим, що спочатку евакуйованих можуть доправити до Росії. Проте жінка все одно зібрала речі та вирушила в дорогу.
Найважче їй було залишати тварин і рідний дім.
Людмила народилася в Олешках, там виросли її діти та минула значна частина життя. Згадуючи місто, вона не стримувала сліз.
Попри пережите, жінка сподівається ще раз повернутися додому — уже після звільнення Олешок від російської окупації.
Батько й донька зустрілися після двох років розлуки
Серед історій евакуйованих є й зворушливі возз’єднання родин.
16-річна Даша протягом двох років не бачила свого батька Михайла. Коли її родина залишала Олешки, чоловік був змушений залишитися в окупації.
До останнього моменту дівчина не знала, що батько вже повертається до неї.
Мати та сестра говорили, що він, можливо, прибуде лише з наступною групою евакуйованих.
Однак під час зустрічі Даша несподівано побачила Михайла серед врятованих.
Дівчина розповіла журналістам, що була настільки щасливою, що навряд чи зможе заснути тієї ночі.
Після прибуття на українську територію евакуйованим запропонували гаряче харчування, чай та солодощі. Медичні працівники оглядали людей і надавали необхідну допомогу.
Деякі мешканці змогли забрати із собою домашніх тварин. На кадрах із місця зустрічі видно людей із собаками на руках, загорнутими в українські прапори.
Скільки людей вдалося евакуювати з Олешок
Гуманітарна операція відбувалася під час спеціального режиму тиші, який тривав із 27 жовтня до 1 листопада 2026 року.
Для евакуації підготували 25 автобусів, розрахованих на 750 пасажирів, а також медичний транспорт для маломобільних громадян.
За словами першої леді США Меланії Трамп, загалом у межах гуманітарної операції евакуювали майже 800 людей. Водночас вона не уточнила, скільки мешканців вирушили на підконтрольну Україні територію, а скільки — до Росії.
Український омбудсмен Дмитро Лубінець 2 листопада пояснив, що сторони домовилися не оприлюднювати точну кількість людей, які виїхали в кожному напрямку. Тому повідомлення про 750 осіб, які нібито прибули саме в Україну, поки не мають окремого офіційного підтвердження.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку 25 автобусів і гуманітарного конвою для жителів Олешок.
В окупованому місті залишилися люди, які досі чекають на порятунок
Попри проведену евакуацію, залишити Олешки змогли не всі охочі.
За інформацією hromadske, у місті та навколишніх селах залишаються маломобільні люди, поранені та мешканці, які не змогли дістатися пунктів збору через заміновані дороги.
Частина жителів також побоювалася можливих перевірок російських силовиків під час евакуації.
Зокрема, місцева волонтерка Алла Лихман-Малиш, яка опікується десятками котів і собак, не змогла виїхати разом зі своїми підопічними. За даними журналістів, жінка раніше отримала поранення на небезпечній дорозі між Олешками та Раденськом і перебуває в лікарні.
Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що Україна працює над можливістю продовження гуманітарних операцій і регулярного доставлення допомоги жителям окупованого міста.
Для людей, які залишаються в Олешках, це питання виживання: після років ізоляції, нестачі їжі, обстрілів та руйнувань вони продовжують потребувати безпечних шляхів евакуації.
