Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп зробив чергову безпрецедентну та резонансну заяву щодо врегулювання російсько-української війни, відкрито закликавши усунути чинного президента України Володимира Зеленського від будь-яких подальших мирних переговорів. За словами очільника Білого дому, українська влада мала врегулювати конфлікт набагато раніше, а відмова від компромісів із Кремлем на початкових етапах нібито призвела до катастрофічних демографічних та територіальних збитків. Трамп безапеляційно заявив, що якби Київ дослухався до його попередніх порад, українська сторона змогла б укласти значно кращу угоду, зберігши життя мільйона людей. Виходячи з цього, американський президент констатував, що настав час, коли вести переговори та представляти інтереси України на міжнародній арені повинна зовсім інша людина, а не Володимир Зеленський.
Розвиваючи власну критику, глава Білого дому вкотре вдався до жорстких звинувачень на адресу офіційного Києва, поставивши під сумнів щирість намірів українського керівництва зупинити бойові дії. Трамп наголосив, що Сполучені Штати надали Україні безпрецедентні обсяги фінансової та військової допомоги, проте натомість не отримали взаємності чи поступок. За його оцінкою, Зеленський своєю непоступливою політичною лінією зовсім не сприяє розрядці ситуації і насправді нібито не бажає зупиняти кровопролиття. Позиціонуючи себе як миротворця, який прагне уникнути подальших людських жертв по обидва боки лінії фронту, Трамп фактично перекладає всю відповідальність за триваючі бойові дії з держави-агресора на українську сторону, що чинить спротив окупації.
Ці висловлювання стали новою кульмінацією системної лінії Вашингтона на посилення політичного тиску на українську владу. Лише нещодавно найближчий радник Трампа Алекс Брюзевіц публічно закликав українське суспільство обрати нове керівництво, тиражуючи тези про нібито комерційну вигоду команди Зеленського від затягування війни. Синхронізація таких випадів безпосередньо з уст президента США свідчить про спробу Білого дому нав’язати Києву власні умови перемир’я через підрив міжнародної підтримки та дискредитацію верховного головнокомандувача України. Ба більше, вимоги щодо зміни переговірників або пошуку «зручнішої» фігури в Києві практично в унісон повторюють ультиматуми кремлівського керівництва, яке від початку повномасштабного вторгнення намагається зруйнувати легітимну владну вертикаль в Україні та встановити маріонетковий контроль над зовнішньою політикою держави.
