Російські окупаційні війська розгорнули масштабне та цілеспрямоване полювання на українські пасажирські поїзди, застосовуючи швидкісні реактивні безпілотники для методичного руйнування залізничної системи України. Ця транспортна мережа має критичне значення для виживання національної економіки, функціонування оборонної логістики та безпечної евакуації мільйонів цивільних громадян. Від початку повномасштабного вторгнення ворог пошкодив або безповоротно знищив понад п’ятсот локомотивів, причому понад шістдесят відсотків усіх влучань припало на останні вісім місяців. Наразі темпи втрат сягнули загрозливих масштабів, адже залізничники щомісяця втрачають від тридцяти семи до сорока тягових одиниць техніки. Міністерство оборони Росії публічно визнає нанесення ударів по потягах, цинічно виправдовуючи свої дії спробами зірвати транспортування іноземного озброєння, проте українське керівництво наголошує на значно підступніших намірах ворога. Як заявив голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» Олександр Перцовський, справжня мета агресора полягає в ізоляції прифронтових громад, поширенні паніки серед виснаженого населення та тотальному паралічі економічного життя держави.
Технологічний стрибок у тактиці повітряного терору відбувся восени дві тисячі двадцять п’ятого року, коли окупаційні війська отримали антени для побудови mesh-мереж. Ця інноваційна технологія дає змогу апаратам ретранслювати керуючий сигнал один через одного або підключатися до наземних комплексів у Білорусі чи на тимчасово окупованих територіях України. Завдяки цьому оператори дронів здатні спрямовувати удари на рухомі об’єкти в режимі реального часу, ефективно обходячи системи радіоелектронної боротьби. Після трагічного удару по пасажирському потягу поблизу міста Лозова на Харківщині, де загинуло шестеро людей, залізнична компанія терміново впровадила жорсткі протоколи евакуації, що рятує більшість пасажирів, проте втрати самих локомотивів продовжують зростати.
Останнім часом Москва суттєво розширила географію повітряних атак, вийшовши далеко за межі традиційної двохсоткілометрової прифронтової смуги. Використовуючи мережу ретрансляторів із білоруської території, противник почав системно бити по західних областях України. Нещодавно поблизу польського кордону російський дрон поцілив у потяг невдовзі після того, як із цієї ж станції вирушив інший рейс із європейськими радниками з безпеки та колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. В «Укрзалізниці» підкреслили, що наміченою ціллю ворога, найімовірніше, був саме дипломатичний рейс, який вирушив раніше запланованого графіка. Цей терор спрямований на залякування іноземних партнерів, дипломатів і журналістів, аби змусити їх відмовитися від поїздок до Києва.
Постійне відновлення рухомого складу впирається у колосальний дефіцит фінансів та суворі технічні обмеження. Ціна одного нового тягача становить близько п’яти мільйонів євро, і попри допомогу Європейського банку реконструкції та розвитку і Світового банку, наявних коштів критично бракує через високу швидкість руйнувань. Ситуацію суттєво ускладнює ширина залізничної колії у 1520 міліметрів, відмінна від європейського стандарту в 1435 міліметрів, через що партнери не можуть швидко надати вагони зі своїх парків. Подібну техніку мають лише Фінляндія та держави Балтії, зокрема Литва, яка вже пообіцяла передати локомотиви у межах нового пакету підтримки. Проте навіть за таких критичних умов українська залізниця не розглядає зупинку руху, продовжуючи адаптувати протоколи безпеки та тримати сталеву оборону на всіх напрямках.
