Російські окупаційні війська кардинально змінили тактику повітряних обстрілів, почавши масовано застосовувати проти України переобладнані навчальні ракети RM48U. Головна мета використання цих сурогатних боєприпасів полягає у навмисній економії значно потужніших і дорожчих балістичних комплексів для наступних хвиль атак, а також у форсованому виснаженні українських систем протиповітряної оборони. Лише протягом липня та перших днів серпня на частку навчальних ракет припало понад половину з усіх зафіксованих 228 запусків балістичного та гіперзвукового озброєння по українських містах.
Ракети типу RM48U спочатку розроблялися військово-промисловим комплексом держави-агресора виключно для внутрішніх навчальних цілей та тренувань розрахунків власної протиповітряної оборони. Хоча ця ракета здійснює політ за повноцінною балістичною траєкторією, змушуючи системи оповіщення та радари реагувати на неї як на серйозну небезпеку, вона суттєво поступається тим же комплексам «Іскандер» за параметрами руйнівної сили та бойової точності. За оцінками вітчизняних фахівців, середня кругова похибка відхилення RM48U від заданої цілі становить близько трьохсот метрів. Подібна низька точність перетворює кожен такий пуск на знаряддя хаотичного терору, що створює колосальну загрозу для житлової та цивільної інфраструктури, де влучання стаються практично навмання.
Масштаби використання тренувальних боєприпасів сягнули пікових значень саме у середині літа. У липні ворог встановив абсолютний рекорд за всю історію повномасштабного вторгнення, здійснивши 158 ударів балістичними та гіперзвуковими ракетами за один календарний місяць. При цьому 87 із них виявилися саме модифікованими ракетами RM48U. Тенденція до заміщення бойових комплексів навчальними збереглася і надалі: за перші вісім діб серпня окупанти завдали ще сімдесяти аналогічних ударів, серед яких тридцять шість припало саме на навчальні вироби.
Така системна підміна дорогого високоточного озброєння дешевшими сурогатами має цілком прагматичне воєнне пояснення. Перехід на використання RM48U дає змогу російському командуванню консервувати та накопичувати значні запаси балістичних ракет комплексу «Іскандер», північнокорейських балістичних ракет KN-23, а також гіперзвукових ракет «Циркон». Агресор навмисно зберігає свій основний ударний арсенал для проведення масштабних масованих атак, які очікуються з настанням зимового періоду, коли під ударом знову можуть опинитися ключові об’єкти енергетичної генерації та теплопостачання.
Водночас ця тактика становить критичну небезпеку для українського неба через гострий дефіцит засобів перехоплення. Наразі вітчизняні запаси протиракет для зенітних ракетних комплексів Patriot практично вичерпані, тоді як саме ці американські системи залишаються єдиним ефективним щитом на озброєнні сил оборони, здатним гарантовано збивати балістичні цілі. Змушуючи українських захисників неба реагувати на дешеві навчальні мішені, ворог цілеспрямовано спустошує дефіцитний боєкомплект союзницьких протиракетних комплексів напередодні вирішальних зимових випробувань.
