Офіс генерального прокурора України та Служба безпеки України розпочали досудове розслідування після масованої російської атаки на Київ і Київську область 2 липня. За даними українського слідства, організацію удару здійснив начальник Генерального штабу Збройних сил РФ, перший заступник міністра оборони Росії Валерій Герасимов. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За версією слідства, атака була спланована та організована Герасимовим за попередньою змовою з вищим політичним керівництвом Росії. Реалізацію удару, як заявляють правоохоронці, забезпечували підпорядковані йому командувачі та військові підрозділи РФ. Українська прокуратура наголошує: цілями атаки були не військові чи стратегічні об’єкти, а житлові будинки та цивільна інфраструктура.
Кравченко заявив, що російські війська умисно били по цивільних об’єктах, а атака не була випадковістю. За його словами, йдеться про системний терор мирного населення. У прокуратурі вважають, що Герасимов об’єднав у єдиний план дії дальньої авіації, Чорноморського флоту, Сухопутних військ та підрозділів безпілотних систем РФ для проведення комбінованого удару по столиці.
Кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Максимальна санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі. У межах цього провадження правоохоронці також планують дослідити інші масовані ракетні та дронові атаки Росії по території України.
Масована атака 2 липня стала однією з найжорстокіших для Києва за весь період повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів і 496 безпілотників. Основним напрямком удару був саме Київ. Українські сили ППО знешкодили 524 повітряні цілі: 48 ракет і 476 БпЛА. Водночас було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет і 12 ударних дронів на 33 локаціях.
Удар завдавався кількома хвилями. Російські війська одночасно запускали балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники, зокрема реактивні. Серед застосованого озброєння, за повідомленнями української сторони, були ракети “Циркон”, “Іскандер”, “Калібр”, а також дрони різних типів. Саме балістичні ракети стали найнебезпечнішим елементом атаки, адже вони долітають до столиці за лічені хвилини й залишають мінімальний час для реагування.
Наслідки удару виявилися катастрофічними. У Києві пошкодження зафіксували у всіх районах міста. Постраждали понад 100 житлових будинків, частина з них стала непридатною для проживання. Найважча ситуація склалася в Дарницькому районі, де внаслідок влучання обвалилася частина багатоповерхівки. Рятувальники продовжували розбирати завали й наступного дня після атаки.
Станом на 3 липня відомо про щонайменше 30 загиблих і 92 постраждалих. Серед поранених є діти, зокрема 10-річний хлопчик, який перебував у лікарні. Також повідомлялося про людей, які залишалися зниклими безвісти після руйнування будинків. У Києві 3 липня оголосили День жалоби за жертвами російського удару.
Пошкоджень зазнали не лише житлові квартали. У столиці постраждали готель, медичні заклади, станція екстреної медичної допомоги, магазини, склади, зоопарк, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура. Після ударів виникли масштабні пожежі, а частина міста тимчасово залишалася без електропостачання.
Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія знову використала балістику як інструмент терору проти цивільних. Він також закликав партнерів пришвидшити постачання систем ППО та ракет-перехоплювачів, наголосивши, що кожне зволікання коштує Україні людських життів.
Російське Міноборони традиційно заявило, що нібито било по військових цілях, однак українська сторона наполягає: фактичні наслідки удару доводять протилежне. Руйнування житлових будинків, загибель мирних мешканців і пошкодження медичної та комунальної інфраструктури стали підставою для кваліфікації атаки як воєнного злочину.
Розслідування ролі Герасимова може стати частиною ширшої юридичної стратегії України щодо персональної відповідальності російського військово-політичного керівництва. Київ уже неодноразово наголошував, що воєнні злочини РФ мають не лише виконавців, а й конкретних організаторів, які віддавали накази, планували операції та координували удари по цивільних містах.
Тепер, після атаки 2 липня, прокуратура прямо називає Герасимова одним із ключових відповідальних за цей удар. Його роль, за версією слідства, полягала не лише у формальному керівництві російською армією, а в особистому плануванні та координації комбінованої атаки, яка забрала життя десятків людей у столиці України.
Остаточну юридичну оцінку має дати суд. Водночас уже зараз Україна документує кожне влучання, кожне руйнування і кожне свідчення потерпілих, щоб використати ці матеріали як у національних провадженнях, так і в міжнародних механізмах притягнення Росії до відповідальності.
